ДУМУ «Умма» долучається до «Хартії про надання паліативної допомоги»

18 червня муфтій Саід Ісмагілов узяв участь в офіційному обговоренні «Хартії релігійних організацій про надання паліативної допомоги» та підписав документ від імені Духовного управління мусульман України «Умма».

У своєму слові пан муфтій високо оцінив ініціативу передусім як індикатор міжрелігійної взаємоповаги в українському суспільстві та єдності української політичної нації. Він підкреслив, що Іслам, як і християнство, закликає піклуватися про хворих людей, лікувати людей та здійснювати супровід людей, що вмирають. Існує цілий комплекс заходів, що до них удаються мусульмани, зокрема релігійні діячі.

— Паліативна допомога — дуже важливий напрям, адже люди не мають помирати та страждати на самоті, — сказав муфтій. — Вони не мають лишатися без Божого слова й без підтримки, без лікування, без опіки, — і в цьому повинні допомагати саме медичні капелани. Я сподіваюся, що підписання цієї Хартії сприятиме тому, що релігійні організації готуватимуть висококваліфікованих духовних наставників, що будуть десь при медичних закладах і в разі потреби зможуть допомогти людині.

Шейх Саід зазначив, що особливо важко доглядати людину при смерті, а коли це близька людина — й поготів. Саме тому надзвичайно важлива можливість скористатися допомогою медичного капелана.

Він також згадав у своїй промові ту частину Хартії, що стосується знеболення, і зазначив, що мусульманські богослови здебільшого згідні: постійне знеболення для людей, які помирають у муках, дозволене, і тільки деякі країни ще не визначилися з цим питанням:

— Ми, мусульмани України, у рамках внутрішньоконфесійного діалогу ще не обговорювали це, але підписання Хартії, думаю, спонукає муфтіїв різних духовних управлінь висловити спільну думку — це чудова нагода зібратися та обговорити це питання. Як муфтій я прихильник того, щоб давати людям знеболювальне. Людина не повинна тяжко страждати, помирати в муках, адже Всевишній Господь милостивий до нас і допомагає нам.

Нижче наводимо повний текст погодженого й підписаного документа:

ХАРТІЯ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ПРО НАДАННЯ

ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ ЛЮДЯМ СТАРШОГО ВІКУ

З огляду на те, що

· У період між 2000 та 2050 роками кількість людей, старших 60 років, збільшиться удвічі, а кількість осіб віком від 80 років збільшиться вчетверо.

· Кожна людина похилого віку має ті самі цінності та людські права, що й інші, вона долучається до розвитку суспільства навіть тоді, коли стан її здоров’я потребує догляду.

· Серйозні хронічні розлади, кінець життя, смерть і важкі втрати впливають на всі аспекти життя людей, включно з сім'єю, друзями і громадою, в якій вони живуть.

· Люди похилого віку часто мають гірший доступ до якісних послуг системи охорони здоров’я, і паліативна допомога часто не набагато поліпшує становище. Варто також врахувати, що старші люди часто менше повідомляють про симптоми хвороб, списуючи їх на вік. Крім того, у них менш визначені психологічні, соціальні та духовні проблеми.

· Літні люди можуть мати кілька хронічних захворювань упродовж тривалого часу, проте охорона здоров'я працює (у таких випадках) фрагментарно, кризу спричиняє неорганізованість допомоги, що мала б полегшити старшим людям своєчасний доступ до догляду. Сукупність цих проблем і потреб взаємопов’язані, потреби паліативної допомоги часто не враховані.

· Позбавлені соціальних зв’язків, ізольовані, перебуваючи у бідності, літні люди потребують більшої допомоги.

· Люди похилого віку часто виключені з процесів ухвалення рішень, які приймають без поваги до їхнього вибору, культури, вірувань та вподобань.

· Симптоми, а також біль і страждання, притаманні людям старшого віку, часто недооцінюють і не лікують належним чином.

· Духовні лідери, лідери релігійних організацій можуть взаємодіяти з працівниками охорони здоров'я, щоб розв’язати проблеми вірувань, культури, звичаїв та вибору. Вони можуть сприяти інтеграції паліативної допомоги та полегшення страждань у національні системи охорони здоров'я.

Всесвітня організація охорони здоров'я визначила паліативну допомогу як підхід, що покращує якість життя пацієнтів та їхніх сімей, котрі стоять перед проблемою, пов'язаною із небезпечними для життя захворюваннями. Через запобігання та полегшення страждань шляхом ранньої ідентифікації та бездоганної оцінки й лікування болю та інших проблем фізичного, психосоціального і духовного характеру можна комплексно розв’язати ці проблеми.

Паліативна допомога підтримує життя і вважає смерть природним процесом, не має наміру ні прискорювати, ані відкладати смерть, застосовує командний підхід для задоволення потреб пацієнтів та їхніх сімей, а також підтримку у разі смерті близької людини. Сучасна паліативна допомога, в тому числі втручання та багатопрофільні послуги, інтегровані з існуючими медичними заходами; має доведену економічну ефективність і гарантує належну якість життя людям похилого віку, навіть за наявності у них серйозних хвороб, а також забезпечує кращий догляд до кінця життя.

У зв’язку з цим

Ми, що підписалися, маючи різноманітний життєвий досвід, різні особисті, професійні, культурні, релігійні та духовні передумови, сьогодні зібралися, щоб підтвердити основне право людей похилого віку та їхніх сімей – отримати паліативну допомогу, якої вони потребують. Ми надаємо потужну підтримку вірянам різних спільнот і релігій з використанням різних механізмів – через клініки, роботу з пацієнтами та їхніми родинами, поважаючи права людей, їхні релігійні й духовні вподобання – і закликаємо до максимально широкого поширення паліативної допомоги для людей похилого віку.

Клінічні перспективи

Люди похилого віку мають право бути інформованими і мати ранній доступ до якісної паліативної допомоги. Це може допомогти їм жити добре, коли вони стикаються з проблемами, пов'язаними з множинними або складними захворюваннями.

Людям похилого віку слід запропонувати паліативну допомогу відповідно до їхніх потреб, з точки зору фізичної, емоційної, соціальної, духовної та / або належної турботи. Це повинні регулярно відстежувати органи системи охорони здоров'я, при цьому необхідно використовувати перевірені інструменти, потрібні для запуску паліативної допомоги.

Результати, якість життя і потреби мають оцінюватися за допомогою заходів, що відповідають міжнародно визнаним критеріям оцінки результатів.

Пріоритет має бути наданий дослідженню для вдосконалення методів паліативної терапії, послуг, інструментів та освітніх підходів для людей похилого віку, зокрема тих, котрі мають проблеми зі здоров’ям. Весь персонал, який працює у таких умовах, включно з підтримкою здоров'я, соціальною, духовною допомогою, із залученням працівників громад і добровольців, має пройти належну підготовку та освіту в паліативній допомозі і бути здатним створити спроможності (паліативної допомоги) у громадах, сприяючи розвиткові її лідерів та спеціалізованих експертиз.

Перспективи пацієнтів та їхніх родин

Якість життя, вірування та потреби людей похилого віку дуже суб'єктивні, їх потрібно поважати у контексті сім'ї, життєвих партнерів та цілої культури. Літнім людям потрібна підтримка незалежно від віку або загального стану. Важливими є гідність, самовизначення, примирення та мир.

Люди похилого віку повинні мати можливість повноцінно жити, їх необхідно поважати як особистостей в усіх аспектах догляду. За можливості це повинно бути в межах сім'ї або осіб, які відіграють певну роль у житті літніх людей, – з повагою, розумінням і підтримкою. Потрібне також своєчасне та систематичне оцінювання їхніх потреб і досягнення цілісного підходу.

За будь-яких обставин важливо, щоб оточення демонструвало повагу до окремих культурних норм та переконань пацієнта. Добре знати біографію, бажання й уподобання людини, це важливо у всіх аспектах догляду, і вони повинні бути включені в планове та комплексне лікування.

Спільноти та організації мають підтримувати пацієнтів і тих, хто їм близький, незалежно від умов надання медичної допомоги. Вони повинні сприяти соціальним зв’язкам, забезпечувати поінформованість про паліативну допомогу та інші ресурси, працювати над подоланням самотності, ізоляції та усуненням перешкод належному догляду.

Правозахисні перспективи

Паліативна допомога людям похилого віку є правом людини й стосується прав на здоров'я, недискримінацію, свободу релігійних переконань і свободу від жорстокого, нелюдського та принизливого ставлення, як це передбачено законодавством про права людини.

Уряди повинні забезпечити доступ до підтримки і паліативного втручання для літніх людей із небезпечними для життя захворюваннями. Уряди повинні включати основні ліки для паліативної допомоги, серед них контрольовані лікарські засоби, зокрема оральний морфін, до своїх національних списків лікарських засобів та усувати у цій царині необґрунтовані обмежувальні бар'єри.

Старші особи мають невід'ємне право на вільну та обґрунтовану згоду в будь-який час. Вони мають право на вільне погодження, відмову або тимчасове припинення медичного чи хірургічного втручання та отримання чіткої й своєчасної інформації про можливі наслідки і ризики такого рішення. Коли людина зазнає збитків, пов’язаних з ухваленням певного рішення, ті, хто діє від її імені, повинні поважати права людини та розглядати їх як першочергове право.

Освіта в паліативній допомозі має також стосуватися прав людини і забезпечувати знання, навички, ставлення та поведінку для надання паліативної допомоги людям похилого віку і їхнім сім'ям.

Право на справедливість для людей похилого віку охоплює ліквідацію «ейджизму», правила, що сприяють знанням про право людини й отримання належної та своєчасної допомоги, щоб добре жити у вибраному місці та підтримувати свою справу. Лідери урядів і громад повинні забезпечувати ресурси та мережі підтримки для всіх аспектів паліативної допомоги.

Духовні та релігійні перспективи

Гідність людей похилого віку продовжує мати сенс і цінність, вона є основою релігійних переконань. Старші люди заслуговують на повагу, наше співчуття, спільнота має демонструвати співчуття при супроводі людей похилого віку посеред їхніх страждань, залучаючи старших людей, які продовжують жити повноцінним життям. Релігійна віра може сприяти наданню паліативної допомоги, творячи зв’язок поміж поколіннями, щоб люди похилого віку могли передавати свою духовну спадщину та мудрість до кінця свого життя.

Релігійна віра може допомогти перетворити процес старіння та помирання у значущі події життя, навіть у розпал хронічної та серйозної хвороби. Релігійні деномінації підтримують принципи паліативної допомоги задля полегшення болю та страждань людини, котра наближається до природного кінця життя.

Релігійні спільноти можуть виступати на підтримку паліативної допомоги для людей похилого віку у своїх громадах, уряді та засобах масової інформації. Вони також здатні об’єднати духовні сили пацієнта і ресурси його родини.

Релігійні лідери можуть звертати увагу на паліативну допомогу у своїх повчаннях та у спілкуванні, сприяючи підвищенню усвідомлення дорогоцінності життя і досвіду людини та спільної вразливості людського існування.

Релігійні лідери можуть заохочувати діалог та співпрацю між наукою і релігією для розробки моделей догляду та доказової бази для духовної допомоги, з метою забезпечення усіх людей похилого вік рівними можливостями для вірувань, цінностей та уподобань.

Релігійні громади можуть сприяти підтримці та підготовці релігійних лідерів, фахівців із духовної опіки й інших працівників сфери охорони здоров'я і суспільства в цілому; особливо, це навчання вмінь до співчутливого слухання, пошуку духовних цінностей та віри; це духовна підтримка тих, хто доглядає за старшими людьми – працівників або членів родин – щоб підсилити і наснажити їх внутрішнє життя і внутрішню силу.

Київ–2019