Саід Ісмагілов на міжнародному круглому столі в Українському католицькому університеті
4 березня муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов узяв участь у міжнародному семінарі та круглому столі, організованих Міжнародним інститутом етики та проблем сучасності Українського католицького університету (УКУ). Тема зібрання — «Релігійний плюралізм, свобода віросповідання та виклики демократії: практика добросусідства в Україні та за кордоном». Учасники обговорювали вплив різних релігійних груп на публічний дискурс, громадянські чесноти та демократичні перетворення.
Семінар складався з двох панелей: спершу обговорювали напрацювання теоретичного підґрунтя у специфічних темах (історичні та соціологічні наративи виникнення специфічного типу релігійного плюралізму в сучасній Україні), після розпочався круглий стіл, присвячений конкретним проблемам і перспективам розвитку ситуації в Україні з фокусом на загрозах ескалації та можливостях запобігання релігійним конфліктам.
Шейх Саід виступив на сесії «Релігія та демократія в Україні та навколо неї: виклики та шанси», звернувши увагу на три основні проблеми. Передусім на те, що, попри дуже демократично виписані конституційні норми про свободу віровизнання та рівність усіх релігій — на відміну від тої ж Росії, де навіть на законодавчому рівні закріплено «традиційні релігії», — деякі релігійні організації України мають пріоритет перед іншими:
— Зокрема, члени ВРЦРО — по суті закритого клубу. Один з їхніх привілеїв — з ними консультуються державні посадовці, про що прямо сказано на офіційному сайті Ради: «Члени Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій проводять регулярні робочі зустрічі з Президентом України, Прем’єр-міністром України, керівництвом профільних міністерств та парламентських фракцій. На цих заходах виробляються рішення щодо подальшого розвитку партнерської моделі державно-конфесійних відносин, за якої потенціал релігійної спільноти може якнайкраще послужити українському суспільству у справі морального оздоровлення, розвитку доброчинності та вирішення багатьох нагальних суспільних викликів».
Однак іншим релігійним організаціям потрапити до числа членів Ради практично неможливо, й вони позбавлені багатьох можливостей доносити свою позицію до високопосадовців. До того ж у релігійних організацій, що не представлені у ВРЦРО, постійно виникають проблеми з реалізацією прав своїх громад, як от виділення земельних ділянок під релігійні споруди та кладовища. Такого, — наголосив шейх Саід, — у правовій державі, де релігійне життя відокремлене від державних інституцій, бути не має.
Муфтій висловив занепокоєння становищем як одновірців, так і людей інших релігійних переконань, що не належать до вірних РПЦ, на окупованих територіях. Він зазначив, що більшість мусульман України живуть в Криму та на окупованому Донбасі, де вони зазнають переслідувань за свої релігійні погляди та проукраїнську позицію. У їхніх будинках роблять обшуки, релігійні організації закривають, їх самих катують або ж обмежують доступ до медичної допомоги — як у сумнозвісному випадку Енвера Бекірова. На думку Саіда Ісмагілова, Україні варто ефективніше комунікувати з міжнародними партнерами, щоб вони посилили тиск на РФ з вимогами звільнити бранців.
Шейх Саід звернув увагу шановного зібрання й на ще одну потенційну проблему: нині представники кожної релігійної групи в Україні дуже мало знають про людей інших релігійних поглядів. Світ змінюється, підвищується мобільність людей та ідей, отже десь за 50 років навіть в Україні дискурс у рамках традиційної трійки монотеїстичних релігій (юдаїзм-християнство-іслам) буде завузький, адже в нас, напевно, з’являться чималі громади буддистів, індуїстів та інших релігій, і кількість мусульман буде зростати так, як це відбувається у країнах Європи. До цього також варто готуватися й налагоджувати співпрацю з цими, поки ще нечисленними громадами.
