Імами-капелани долучилися до підписання Хартії про надання паліативної допомоги

Капелани вже не перший рік надають душпастирську допомогу на передовій. Але є ще один фронт, де така допомога не менш потрібна — тяжкі хвороби, за яких надія одужати дуже слабка, або, за сучасного розвитку світової медицини, взагалі не зарадити. Такі пацієнти потребують духовної підтримки, і тут на служіння заступають паліативні капелани.

13 лютого в цій галузі сталася визначна подія, що увінчала майже піврічний процес: у Харкові представники різних релігійних організацій підписали «Хартію релігійних організацій про надання паліативної допомоги людям старшого віку» (повний текст Хартії наводимо нижче. — Ред.). Наступного дня, 14 лютого, документ підписано в Дніпрі, а найближчими днями підписання відбудеться в Одесі, Рівному, Львові та Києві. На цих зустрічах обговорюють і поглиблення співпраці між релігійними організаціями, неурядовим та урядовим сектором для розвитку паліативної допомоги в Україні.

Звісно, до цієї ініціативи долучилося й Військове капеланство мусульман України: у Харкові Хартію підписали Євген Глущенко та Мурад Путилін, у Дніпрі — Едґар Девлікамов.

Довідка:

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, паліативна допомога (фр. palliatif від лат. pallium — «покривало, плащ») — це підхід, що дозволяє поліпшити якість життя пацієнтів та їхніх сімей, які стикнулися з проблемами смертельної недуги: запобігання та полегшення страждань, завдяки ранньому виявленню, прогнозу та лікування болю чи інших фізичних симптомів, а також надання психосоціальної та духовної підтримки.

ХАРТІЯ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ПРО НАДАННЯ ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ ЛЮДЯМ СТАРШОГО ВІКУ

З огляду на те, що

• У період між 2000 та 2050 роками число людей, старших за 60 років, збільшиться вдвічі, а число осіб віком від 80 років збільшиться вчетверо.
• Кожна людина похилого віку має ті самі цінності та людські права, що й інші, вона долучається до розвитку суспільства навіть тоді, коли через стан свого здоров’я потребує догляду.
• Серйозні хронічні розлади, кінець життя, смерть і важкі втрати впливають на всі аспекти життя людей, включаючи їхні сім’ї, друзів та громаду, в якій вони живуть.
• Люди похилого віку часто мають гірший доступ до якісних послуг системи охорони здоров’я, і паліативна допомога часто не набагато поліпшує становище. Варто також врахувати, що старші люди часто менше повідомляють про симптоми хвороб, списуючи все на вік. До того ж у них менш визначені психологічні, соціальні та духовні проблеми.
• Літні люди можуть мати кілька хронічних захворювань тривалий час, проте охорона здоров’я працює в таких випадках фрагментарно. Кризу спричиняє неорганізованість допомоги, що мала б полегшити старшим людям своєчасний догляд. Ці проблеми й потреби взаємопов’язані, а потреби паліативної допомоги часто не враховані.
• Позбавлені соціальних зв’язків, ізольовані, малозабезпечені літні люди потребують більшої допомоги.
• Люди похилого віку часто виключені з процесів ухвалення рішень, часто це відбувається без поваги до їхнього вибору, культури, вірувань і вподобань.
• Симптоми, а також біль і страждання, властиві людям старшого віку, часто недооцінюють і не лікують належним чином.
• Духовні лідери, лідери релігійних організацій можуть взаємодіяти з працівниками охорони здоров’я, щоб розв’язати проблеми вірувань, культури, звичаїв та вибору. Вони можуть сприяти інтеграції паліативної допомоги та полегшення страждань у національні системи охорони здоров’я.

Всесвітня організація охорони здоров’я визначила паліативну допомогу як підхід, що покращує якість життя пацієнтів та їхніх сімей, які стоять перед проблемою, пов’язаною з небезпечними для життя хворобами. Запобігаючи та полегшуючи страждання шляхом раннього діагностування, бездоганної оцінки та лікування болю чи інших проблем фізичного, психосоціального та духовного характеру, можна комплексно розв’язати ці проблеми.

Паліативна допомога підтримує життя та вважає смерть за нормальний процес. Вона ні прискорює, ні відкладає смерть, а застосовує командний підхід для задоволення потреб пацієнтів та їхніх сімей, а також підтримку в разі смерті близької людини. Сучасна паліативна допомога, зокрема втручання та багатопрофільні послуги, інтегровані зі звичайними медичними заходами, має доведену економічну ефективність та гарантує належну якість життя людям похилого віку навіть за наявності у них серйозних хвороб, а також забезпечує кращий догляд до кінця життя.

У зв’язку з цим

Ми, що нижче підписалися, маючи різноманітний життєвий досвід, різні особисті, професійні, культурні, релігійні та духовні передумови, сьогодні зібралися, щоб підтвердити основне право людей похилого віку та їхніх сімей — право отримати паліативну допомогу, якої вони потребують. Ми надаємо потужну підтримку вірним різних громад і релігій з використанням різних механізмів — через клініки, роботу з пацієнтами та їхніми родинами, поважаючи права людей, їхні релігійні й духовні вподобання, — і закликаємо до максимального поширення паліативної допомоги для людей похилого віку.

Клінічні перспективи

Літні люди мають право бути інформованими та право на ранній доступ до якісної паліативної допомоги — це може допомогти їм жити добре, коли вони стикаються з проблемами, пов’язаними з множинними або складними захворюваннями.

Людям похилого віку слід запропонувати паліативну допомогу відповідно до їхніх потреб, зокрема фізичну, емоційну, соціальну, духовну та / або належний догляд. Це повинні регулярно відстежувати органи системи охорони здоров’я, при цьому слід використовувати перевірені інструменти, потрібні для запуску паліативної допомоги. Результати, якість життя і потреби мають оцінюватися за допомогою заходів, що відповідають міжнародно визнаним критеріям оцінки результатів.

Пріоритет повинні мати дослідження для вдосконалення методів паліативної терапії, послуг, інструментів та освітніх підходів для людей похилого віку, зокрема з проблемами здоров’я. Весь персонал, що працює в таких умовах, разом із підтримкою здоров’я, соціальною, духовною допомогою, з залученням працівників громад і добровольців, має пройти належну підготовку / здобути освіту в галузі паліативної допомоги та бути здатним створити відповідні можливості (паліативної допомоги) в громадах, сприяючи розвиткові її лідерів та спеціалізованих експертиз.

Перспективи пацієнтів та їхніх родин

Якість життя, віра та потреби людей похилого віку дуже суб’єктивні, їх треба поважати в контексті сім’ї, життєвих партнерів і цілої культури. Літнім людям потрібна підтримка незалежно від віку чи загального стану. Важливі гідність, самовизначення, примирення та мир.

Люди похилого віку повинні мати можливість повноцінно жити, їх треба поважати як особистостей в усіх аспектах догляду. По змозі це має бути в межах сім’ї чи осіб, що грають певну роль у житті літніх людей, — з повагою, розумінням і підтримкою. Потрібне також своєчасне та систематичне оцінювання їхніх потреб і досягнення цілісного підходу.

За будь-яких обставин важливо, щоб оточення демонструвало повагу до окремих культурних норм і переконань пацієнта. Добре знати біографію, бажання та вподобання людини — це важливо в усіх аспектах догляду, і вони повинні бути включені в планове та комплексне лікування.

Спільноти та організації мають підтримувати пацієнтів і тих, хто їм близький, незалежно від умов надання медичної допомоги. Вони повинні сприяти соціальним зв’язкам, забезпечувати поінформованість про паліативну допомогу та інші ресурси, працювати над подоланням самотності, ізоляції та усуненням перешкод належному догляду.

Правозахисні перспективи

Паліативна допомога людям похилого віку — це право людини, вона стосується прав на здоров’я, недискримінацію, на свободу релігійних переконань і свободу від жорстокого, нелюдського та принизливого ставлення, як це передбачено законодавством про права людини.

Уряди повинні забезпечити доступ до підтримки та паліативного втручання для літніх людей із небезпечними для життя захворюваннями. Уряди повинні включати основні ліки для паліативної допомоги (серед них — контрольовані лікарські засоби, зокрема оральний морфін) до своїх національних списків лікарських засобів та усувати в цій царині необґрунтовані обмежувальні бар’єри.

Старші особи мають невіднятне право на вільну та обґрунтовану згоду в будь-який час. Вони мають право на вільне погодження, відмову або тимчасове припинення медичного чи хірургічного втручання та на отримання чіткої своєчасної інформації про можливі наслідки й ризики такого рішення. Коли людина зазнає збитків, пов’язаних із ухваленням певного рішення, ті, хто діє від її імені, повинні поважати права людини та розглядати їх як найперше право.

Освіта в паліативній допомозі має стосуватися й прав людини, забезпечувати знання, навички, відповідне ставлення, поведінку для надання паліативної допомоги людям похилого віку та їхнім сім’ям.

Право на справедливість для людей похилого віку охоплює ліквідацію «ейджизму» та правила, що сприяють знанням про право людини на отримання належної та своєчасної допомоги, щоб добре жити у вибраному місці та підтримувати свою справу. Лідери урядів і громад повинні забезпечувати ресурси та мережі підтримки для всіх аспектів паліативної допомоги.

Духовні та релігійні перспективи

Гідність людей похилого віку не втрачає сенсу та цінності, вона є основою релігійних переконань. Старші люди заслуговують на повагу, наше співчуття — суспільство має демонструвати це співчуття при супроводі людей похилого віку в їхніх стражданнях, залучаючи старших людей, що продовжують повноцінне життя. Релігійна віра може сприяти наданню паліативної допомоги, творячи зв’язок між поколіннями, щоб літні люди могли передавати свою духовну спадщину та мудрість до кінця свого життя.

Релігійна віра може допомогти перетворити процес старіння та вмирання у значущі події життя навіть у розпалі хронічної та серйозної хвороби. Релігійні деномінації підтримують принципи паліативної допомоги для полегшення болю та страждань людини, що наближається до природного кінця життя.

Релігійні спільноти можуть виступати на підтримку паліативної допомоги для людей похилого віку у своїх громадах, в уряді та засобах масової інформації. Вони також здатні об’єднати духовні сили пацієнта та ресурси його родини.

Релігійні лідери можуть звертати увагу на паліативну допомогу у своїх проповідях та у спілкуванні, сприяючи усвідомленню цінності життя та досвіду людини, спільної вразливості людського існування.

Релігійні лідери можуть заохочувати діалог та співпрацю між наукою та релігією для розробки моделей догляду та доказової бази для духовної допомоги з метою забезпечення всіх людей похилого віку рівними можливостями для вірувань, цінностей та вподобань.

Релігійні громади можуть сприяти підтримці та підготовці релігійних лідерів, фахівців духовної опіки, працівників галузі охорони здоров’я та суспільства загалом, передусім навчаючи вміння співчутливого слухання, пошуку духовних цінностей та віри. Це може бути й духовна підтримка тих, хто доглядає за старшими людьми (працівників і членів родин), щоб підсилити та наснажити їхнє внутрішнє життя, внутрішню силу.