Саід Ісмагілов: Іслам — за діалог та мирне співіснування з представниками інших світоглядних позицій

Представники мусульманської громади України, зокрема Духовного управління мусульман України «Умма», взяли участь в Першій міжнародній міжконфесійній конференції «Роль релігійних цінностей у зміцненні соціальної стабільності та поширенні культури мирного співжиття й подолання ненависті».

Організатори цього масштабного заходу, що відбувся за сприяння Міністерства культури України, — Український центр діалогу та комунікацій, DICID (Doha International Center for Interfaith Dialogue) та Київський національний університет ім.Т. Шевченка.

Захід відкрив міністр культури України Євген Нищук. Були присутні представники Православної церкви Київського патріархату, Української греко-католицької церкви, Римо-католицької церкви, Православної апостольської церкви, юдейських громад, буддисти, вайшнави (крішнаїти), багаї, мусульмани-сунніти (ДУМУ «Умма» та ДУМ Криму, створеного на підконтрольній Україні території після окупації півострова Росією), мусульмани-шиїти, представники Всеукраїнської ради релігійних об’єднань, велика кількість науковців, представники дипломатичних місій, урядовці.

Муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов виступав у дискусійній панелі «Роль релігійних цінностей у зміцненні соціальної стабільності та поширення культури мирного співжиття й подоланні ненависті».

Шейх Саід нагадав, що в історії людства були непоодинокі спроби послідовників різних віровчень домовитися про мирне співжиття:

— Незважаючи на досвід міжрелігійного діалогу, що був започаткований пророком Мухаммедом (мир йому та благословення) та його праведними сподвижниками, сучасні офіційні декларації про відкритість та готовність мусульманського світу до діалогу з’явилися не так давно. Серед них варто відзначити Оманську декларацію 2004 року, Хартію мусульман Європи, ухвалену 2008 року, Ісламську декларацію культурного розмаїття Ісламської організації з питань освіти, науки і культури 2014 року. Але особливо приємно згадати Хартію мусульман України, урочисто підписану торік (у грудні 2016 року. — Ред.), та один із її пунктів: «Мусульмани України, зберігаючи вірність доктринальним принципам Ісламу, завжди відкриті до діалогу з представниками інших релігій на тему актуальних проблем українського суспільства та інших суспільств». Таким чином, мусульмани України, підписавши цю хартію, офіційно задекларували свою відкритість і готовність до міжрелігійного діалогу. Іслам виступає за діалог та мирне співіснування з представниками інших світоглядних позицій, декларуючи особливу близькість з «людьми Писання» — християнами та юдеями.

Всевишній Аллаг каже у Священному Корані: «І ти справді переконаєшся, що найприязніші до тих, хто увірував (до мусульман) є ті, що кажуть: „Ми — християни“. Це так, адже серед них — священики та ченці, і вони не величаються» (5:82).

Пророк Мухаммад (мир йому і благословення) не раз мав діалог з християнами, юдеями та багатобожниками: полемізував, ухвалював суспільно важливі угоди. Наприклад, першу мединську угоду, угоду в Худайбії про перемир’я з Меккою. Тобто, міжрелігійний діалог в Ісламі започатковані самим Пророком (мир йому і благословення), і, відповідно, притаманні мусульманській релігійній традиції. Міжрелігійний діалог і співпраця в добрих справах з представниками інших релігій мають бути нормою для всіх мусульман, без винятку, — каже шейх Саід.

Повертаючись до українських реалій, муфтій зазначив, що міжрелігійний діалог пожвавився після Революції гідності, бо вона спонукала розвиток громадянського суспільства в Україні, і нагадав, у яких саме царинах можлива така співпраця:

— Перша — це спільний захист традиційних моральних цінностей. Друга — захист і підтримка національних інтересів України, зокрема в законодавчій галузі, в інформаційній сфері, у громадянському суспільстві тощо. Третя — це добродійні справи, різні форми доброчинності — від допомоги нужденним до екологічних проектів, що сприяють відкритості та дружбі між представниками різних релігій. І четверта сфера, що я відкрив для себе тільки недавно — це спільні дії у сферах, що потребують об’єднання зусиль усіх патріотичних церков і релігійних організацій. Найліпший приклад — капеланське служіння в зоні АТО, коли представники різних релігій приїздять, щоб підтримати наших вояків. Поруч — священики УПЦ Київського патріархату, греко-католицької церкви, нашого духовного управління, і ми демонструємо, що всі ми разом, об’єднанні для захисту нашої держави, наших інтересів, майбутнього нашого суспільства.