Вірші українських мусульман на поетичному міжрелігійному фестивалі «Вірші миру»

393

unnamed (2)23 вересня у Львові, незважаючи на несприятливу погоду, відбувся міжрелігійний поетичний фестиваль «Вірші миру». Щоправда, через дощ учасники, які зібралися коло міської Ратуші, мусили зайти в середину будівлі.

Мусульманську громаду міста представив імам мечеті Ісламського культурного центру імені Мухаммада Асада Мурат Мамутов він читав зачитав вірші двох мусульман, зі Львова та Києва.

У вступній промові слові шейх Мурат наголосив, що наразі питання миру дуже гостре для України і для цілого світу, і, кажучи про своїх одновірців, згадав і українських мусульман з тимчасово окупованих територій та вимушених переселенців, а також інші регіони світу, де мусульмани страждають через збройні конфлікти. Він розповів про важливу роль миру та злагоди в ісламському віровченні, процитував відповідні коранічні аяти та висловлювання пророка Мухаммада (мир йому та благословення).

unnamed (1)— Людина має жити в мирі, і мир починається передусім із себе самого. У Корані сказано, що Бог не змінить становище людей, поки вони самі себе не змінять. Я звернувся до мусульман, що пишуть вірші, і попросив їх надіслати мені щось із їхньої поезії про важливість миру і про те, як його досягти, і два твори я зараз вам зачитаю, — сказав пан імам (вірші подано в кінці матеріалу. — Ред.).

Імам подякував організаторам — Центрові міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас», Львівському клубоів «MasterPeace», сайтові «Духовна велич Львова» та Львівській міській раді — за запрошення на чудовий захід.

За словами журналістки порталу «Духовна велич Львова» Лідії Батіг, організатори вирішили зібрати представників аврамічних релігій міста — юдаїзму, християнства та ісламу, — щоб показати: у поезії та мистецтві є дуже багато активних сил, що можуть протистояти насильству та агресії, які, на жаль, є в нашому суспільстві. До того ж вони бачать мистецтво як один із способів налагодження міжрелігійного діалогу, і планують провадити такі фестивалі регулярно.

* * *

Як хочеться жити в любові і в мирі завжди!unnamed

Як сильно хочеться часом пожити в іншому якомусь світі…

Жити там, де зла ти не знайдеш,

Там, де любов панує донині…

Хочу туди, де цінується сім’я…

І де чоловіки не зраджують.

Де допомогу ти завжди знайдеш,

І де всі помилки прощають.

Хочу добро частіше бачити, і щоб ніхто не ображав.

У тебе гарне помітивши, Вас ніколи не засуджував.

Хочу туди, де немає брехні, І де можливо полюбити…

Того хто в житті не піде, І буде Вас завжди цінувати.

Хочу любити і віддавати,

У його любов так свято вірити…

Що він навічно, назавжди — Вас не зрадить і не зречеться.

Як сильно б хотілося мені, Щоб люди так мене любили…

Як сильно я можу любити, І все тепло своє дарували…

І ніжність всю свою віддавши,

Щоб чесні і щирі всі були.

Щоби всі любили просто так, а не за щось, як ось в цьому грішному світі…

Як багато я б змінив,

В тому світі, де зараз живу…

Але Аллаг дає нам жити в ньому сили, і я йому дякую!

* * *

Мир на землі — це затишок і тиша,

це сміх дитячий і душі політ,

коли поет чарівні вірші пише

про незвичайний, дивовижний світ.

Мир на землі — це росяні світанки,

краса і творчість, пісня у гаях.

Мир на землі — це вечори і ранки

Із радістю і щастям у серцях.

Мир на землі — це дім і мама, й тато,

Й любові стільки — просто через край!

Це та земля, де щастя є багато.

І в кожній хаті — хліба коровай.

Це та земля, де сміх і пісня лине,

А діти йдуть до школи знов і знов.

Й ніколи у боях ніхто не гине,

Бо там господар — щастя і любов