ВІЛ/СНІД не лише «проблема грішників»
25 травня в Харківському обласному центрі профілактики та боротьби зі СНІДом відбувся круглий стіл «Участь церков і релігійних організацій України в протидії епідемії ВІЛ-СНІДу та допомозі людям, що живуть із ВІЛ/СНІД», в якому взяв участь харківський імам Євген Глущенко.
Чому участь релігійних організацій у розв’язанні цієї проблеми є така важлива? Адже чимало людей відвертатися від самого питання епідемії ВІЛ/СНІД та від людей, що заразилися. Мовляв, це — «хвороби грішників», це мене не обходить. Але річ у тому, що це питання стосується кожного, і заразитися може навіть найправедніша людина: унаслідок нещасного випадку (наприклад, зараження постраждалого від людини, що надає медичну допомогу, чи навіть навпаки!), зґвалтування, зараження матір’ю дитини під час пологів тощо.
Навіть якщо зараження сталося внаслідок гріха, то, по-перше, Бог ніколи не зачиняє двері каяття для грішників, час від часу дозволяючи людині зазнати лиха, щоби вона замислилася, припинила самознищення та звернулася до Творця. По-друге, якщо залишити людину наодинці з її бідою, вона може заразити інших — випадково чи свідомо.
Разом із медиками, що безпосередньо працюють у цій галузі, релігійні діячі обговорили, як саме релігійні організації можуть уплинути на загальне покращення ситуації з поширенням ВІЛ/СНІДУ, а також туберкульозу та гепатитів, і як можуть інформувати вірних про те, що інфікованих людей, які отримують належну медичну підтримку, не варто сахатися (такі люди не є загрозою для оточення), а треба бути милостивими. Адже, зрештою, саме побоювання суспільного таврування та остракізму заважає багатьом звертатися по кваліфіковану медичну допомогу, і вони стають прихованою загрозою для суспільства.