Саід Ісмагілов: «Мусульман намагаються посварити не лише з іновірцями, а й між собою»
Муфтій Саід Ісмагілов узяв участь у круглому столі «Природа війни та її релігійне підґрунтя: до проблеми умов мирного співіснування сучасного людства», що відбувся 25 квітня в конференц-залі агентства «Укрінформ». Про високий рівень заходу свідчить склад організаторів: Національна академія наук України, Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. Сковороди, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського, ГО «Київське богоявленське ставропігійне братство», Українська асоціація релігієзнавців, ГО «Європейський християнський конгрес» (ініціатор заходу); серед учасників — журналісти, експерти, громадські, політичні та релігійні діячі, науковці.
Шейх Саід Ісмагілов висловив своє глибоке переконання, що тема круглого столу — дуже актуальна, і цей феномен треба обговорювати й досліджувати, щоби проти нас — України та українців — не використали релігійний чинник для розпалювання конфлікту всередині конфлікту.
— Я переконаний, що геополітична ситуація у світі змінилася. За ці останні три роки, починаючи від моменту окупації Криму й дотепер, здається, світ перейшов від «умовного» миру — «умовного», все одно цілий час точилися конфлікти — до ситуації, що деякі політологи називають початком нової «холодної війни» або навіть прогнозують близьку не «холодну», а справжню війну з активними військовими діями. Основна ознака цієї війни — її «гібридність» і лицемірство: окупанти кажуть, що їх «нема на Донбасі» — але ж усі знають, що вони там є! І попри це всі вдають, ніби нічого не відбувається. Уже розпочалися змагання в озброєнні, дехто виявляє бажання йти на конфлікт. Здається, світ уже став полярний, бо Росія демонструє, що бажає бути полюсом сили — отже, нас чекають непрості часи, — сказав муфтій.
Муфтій наголосив, що, за прогнозованої ситуації, саме Україна чи не найперша опиниться на лінії фронту. Через те, що війна — гібридна, діють чинники, не притаманні звичайним військовим конфліктам, і наше суспільство, держава мусять бути готові до того, що проти України використовуватимуть, серед іншого, й активні спроби розпалити релігійні конфлікти.
— Чому я так кажу? Бо я — людина, що перебуває всередині релігійних процесів держави, і я починаю бачити те, що оцей релігійний чинник цілий час намагаються використати для війни в Україні. Дякувати Богові, поки що це їм не дуже добре вдається, бо український народ виявився зрілим і готовим не йти на провокації. Але нас дедалі більше намагатимуться посварити між собою. І не в останню чергу саме Іслам і мусульман використовують, щоб укинути певну країну, певне суспільство у стан міжрелігійної війни.
Переважна більшість не лише мусульманських громад, а й представників інших релігій розуміють, що нам треба не просто не реагувати на ці провокації, а й гуртуватися, демонструвати нашому суспільству та всьому світові, що ми не маємо міжрелігійних конфліктів в Україні, і в цьому є зрілість нашого народу, його мудрість.
Але я цілий час бачу провокації, здебільшого з боку Росії та окупованих територій: з Криму й так званих «ДНР» та «ЛНР» за допомогою ЗМІ та передусім інтернету намагаються провокувати, по-перше, конфлікти, що, в ідеалі для агресора, мають розпочати мусульмани. Однак у нас великий досвід опору таким провокаціям; по-друге — намагаються спричинити внутрішньоісламський конфлікт. Регулярно вкидають ідеї: чому ви в добрих стосунках із християнами, чому ви в добрих стосунках із юдеями, чому ви там поважаєте й любите свою країну? Адже українські мусульмани є на фронті, у лавах Збройних Сил. Це ж, мовляв, не мусульманська країна, ви тут, мовляв, пригноблені — це йде меседж для мусульман! Навіщо вам поважати цю державу та її законодавство? Такі ідеї цілий час намагаються вкинути в цей внутрішньорелігійний дискурс.
Тож аналізуючи ці всі події — я пильную, звідки це все йде, а йде переважно з-за кордону, головно з Росії та з окупованих нею територій — ми робимо все, що від нас залежить, а в тому, що не залежить, звертаємося до Бога по допомогу, щоб такі ідеї, поширювані з метою розпалити релігійні конфлікти, не мали симпатії вірних, щоби вони не мали тут жодної підтримки.
А розповідаю про це все для того, щоб усі знали й зважали: ці спроби — вони не припиняються ні на мить. І наше з вами завдання — не лише релігійних діячів, а й представників держави, і науковців — щосили протидіяти цій тенденції.
