Ісламський погляд на штучне переривання вагітності — слово муфтія

Нині в українському суспільстві широко обговорюють законопроект 6239, що забороняє переривання вагітності за бажанням жінки. Муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов розповів, що про штучне переривання вагітності каже ісламське віровчення:

«Передусім хочу сказати: взагалі Іслам забороняє аборти, проте є винятки, що стосуються особливих обставин. Якщо, наприклад, медично обґрунтовано, що народження дитини призведе до смерті жінки чи становить реальну загрозу її здоров’ю, чи дитина народиться з вадами, що несумісні з життям, — у таких випадках дозволено зробити аборт.

Окрім того, є випадки, коли жінка завагітніла внаслідок зґвалтування. По-перше, якщо жінка в такій ситуації сама бажає народити цю дитину, то, звісно, вона може її народити. Якщо вона не бажає народжувати дитину від ґвалтівника та не відчуває себе спроможною цю дитину привести на світ і виховати, то, згідно з ісламським віровченням, вона також може перервати вагітність.

У будь-якому випадку, таке медичне втручання має проводитися до 120 дня вагітності. Річ у тім, що на 120 день, як казав пророк Мухаммад (мир йому та благословення), приходить ангел і приносить душу нової людини. Тобто в цієї дитини, що розвивається в утробі матері, вже зі 120 дня з’являється душа, і тоді вже не можна переривати це життя. Тож якщо з медичних або соціальних причин існує потреба перервати вагітність, це треба зробити до 120 дня від моменту зачаття, інакше цю дитину треба народжувати.

Утім, якщо виникає ситуація, коли вагітність стає загрозою для життя та здоров’я матері після 120 дня, і є кваліфікований медичний висновок про це — перервати таку вагітність дозволено. У разі сумніву жінка може звернутися до духовного наставника за порадою, і якщо імам ознайомиться з медичним висновком — він порадить дослухатися до думки фахівців.

Однак якщо жертва зґвалтування з якоїсь причини не мала доступу до медичних послуг протягом 120 днів і пропустила цей термін — їй доведеться народити цю дитину. І якщо вона не бажає її бачити та виховувати — вона може віддати її на виховання іншим людям».