Ушанування пам’яті Амет-Хана Султана
5 жовтня в столичному Парку Вічної Слави вшанували пам’ять Амет-Хана Султана — легендарного льотчика, що став символом боротьби кримськотатарського народу за свободу. На військові заслуги героя не могла не зважати навіть радянська влада, що вислала його народ, звинувативши в зраді.
У заході взяв участь муфтій Саід Ісмагілов, розпочавши його, за мусульманською традицією, читанням Священного Корану (аяти 285–286 сури «Корова») та молитвою-дуа кримськотатарською мовою. Шейх Саід просив Всевишнього упокоїти з миром Амет-Хана Султана та всіх кримських татар, що наклали головою в боротьбі з німецькими окупантами, загинули під час депортації та на засланні, а також в окупованому тепер Росією Криму. Муфтій благав Господа захистити всіх кримських татар, що зазнають несправедливих утисків і переслідувань, ув’язнені окупаційною владою чи зникли безвісти, благав дати терпіння та надію їхнім рідним.
Амет-Хан Султан у II світову війну мав понад 600 бойових вилетів, збив близько півсотні німецьких літаків. Із двічі героєм Радянського Союзу не могла не рахуватися навіть радянська влада: його та батьків, як виняток, не вислали до Узбекистану на спецпоселення.
По війні Амет-Хан Султан намагався повернутися до професії: у березні 1946 року він їде до Москви, де хоче стати пілотом-випробувачем у Літно-дослідницькому інституті, утім, відповіді не отримав. Напевно, через національність. Варто сказати, що Ахмет-Хан ніколи не приховував її. Зрештою завдяки допомозі військових друзів Олександра Покришкіна та Володимира Лавриненкова та черговому клопотанню генерала Тимофія Хрюкіна, на той час заступника Головнокомандувача ВПС, у лютому 1947 року Амет-Хан Султан таки стає пілотом-випробувачем Літно-дослідницького інституту МАП.
Від 1947 до 1971 року випробувач звання «Заслужений льотчик-випробувач СРСР». Він — єдиний радянський пілот, що випробував понад 50 типів літальних апаратів, а загалом — 107 одиниць техніки.
«Національне питання» переслідувало Амет-Хана навіть після нагородження Сталінською премією: герой війни не раз і даремно звертався з проханням про повернення кримських татар на батьківщину до Анастаса Мікояна, Климента Ворошилова та інших керівників СРСР. 1956 року після XX з’їзду КПРС він разом sз групою колишніх партійних і радянських працівників Кримської АРСР підписав лист до ЦК КПУ з проханням про реабілітацію кримських татар. За порушення табу на кримськотатарське питання його не пустили до Франції на ювілей полку «Нормандія-Німан». За словами провідного інженера ДКБ Мікояна, заслуженого пілота-випробувача Олександра Щербакова, формальним приводом стала участь Амет-Хана Султана у випробуваннях секретного винищувача Су-9, але всі знали про справжню причину. Амет-Ханові не раз нагадували: якби «став дагестанцем», усі б його проблеми зникли. Але той був до кінця вірний своєму народові та професії. Загинув він 1971 році, укотре випробовуючи літак.
2013 року кримськотатарський телеканал ATR зняв художній фільм «Хайтарма». Це перша в історії незалежної України повнометражна кримськотатарська картина. Фільм розповідає про трагедію кримськотатарського народу — депортацію — якраз через епізод відвідин головним героєм, Амет-Ханом Султаном, батьківського дому ву травні 1944. Прем’єра відбулася 17 травня 2013 року, перед днем пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу.
