Україна понад тисячоліття є місце зусрічі Ісламу з християнством
18 вересня в Науковій бібліотеці ЛНУ імені Івана Франка в рамках 23 Форуму видавців у Львові відбувся Круглий стіл «Європейські виміри Ісламу: «великий кордон» та цивілізаційні впливи. Муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов виступив як один із доповідачів заходу.
Разом зі спеціалістом з християно-мусульманського діалогу Романом Назаренком, модератором Богданою Сипко учасники обговорювали складну ситуацію в Європі, що склалася внаслідок напливу мігрантів-мусульман, результати двох соціологічних опитувань в Україні та аналізували образ мусульман у літературі, видаваній у Західній Європі та Україні.
Саід Ісмагілов у своїй доповіді зазначив, що Україна вже понад тисячоліття є місце зустрічі, співіснування та співпраці християнської та мусульманської цивілізацій, а місцеві мусульмани, як і мусульмани інших східноєвропейських держав, давно й добре інтегровані в суспільство. Крім того, східноєвропейські мусульмани переважно не мають іншої батьківщини, крім країни свого проживання, бо це і є земля їхніх предків. Протягом століть напрацьовано механізми взаємодії з іншими релігійними громадами, відбулося певне взаємопроникнення культур. Водночас більшість мусульман Західної Європи є іммігранти — хай багато з них і народилися на європейському континенті. Культури різних народів, нетипових для регіону, за досить короткий час стали частиною повсякденного буття в цих країнах — це викликало певне неприйняття та опір корінного населення.
Цю різницю можна побачити навіть у новій літературі (науковій та художній) західноєвропейських та українських авторів: перші розглядають Іслам і мусульман як проблему, другі — як звичну частину буття.
Шейх Саід оприлюднив результати соціологічних опитувань у регіонах України, що показали: від моменту окупації Криму Росією та початку військових дій на Донбасі, коли чимало мусульман стали вимушеними переселенцями, набагато більше українців мають уявлення про те, що таке Іслам, і хто такі мусульмани, та набагато позитивніше сприймають ідеї появи сусідів-мусульман чи мечеті у своєму населеному пункті, ба навіть обрання мусульманина мером чи навіть президентом.
На завершення, директор Наукової бібліотеки пан Василь Кметь продемонстрував стародавні рукописи та книжки арабською мовою, що зберігаються у фондах закладу.