Основи ісламу для мусульман Запоріжжя

12

Семінар в ЗапоріжжіВ Ісламському культурному центрі Запоріжжя 14 березня проведено просвітницький захід, на якому викладалися основи розуміння релігії.

Серед 45 гостей були як нові мусульмани, так і люди, які впродовж життя ідентифікують себе з послідовниками ісламу, але насправді дуже мало знають про свою релігію. Тому вони вирішили виправити ситуацію, адже, доки людина жива, ніколи не пізно змінюватися і навчатися.

Імам соборної мечеті Луганська Мухаммад Аль-Устаз, який наразі мешкає у Запоріжжі через окупацію рідного міста, роз’яснив важливі моменти розуміння сунни пророка Мухамеда, мир йому та благословення. Зокрема про те, що усі хадиси необхідно сприймати у контексті, а в складних ситуаціях потрібно обов’язково звертатися за порадою до людей, більш обізнаних у релігії (а краще — до тих, хто здобув богословську освіту). У разі виникнення ситуації, яка потребує богословського рішення, доцільно консультуватися з людьми, які мають відповідну кваліфікацію.

Імам пояснив, що для винесення фетви (богословського рішення) з певної життєвої ситуації вчений-теолог повинен мати не лише відповідну релігійну освіту, але й ґрунтовні знання про реалії того суспільства, у якому живе автор запитання. Лише тоді рішення міститиме конкретні поради щодо вирішення проблемної ситуації, а не відірвані від реальності роздуми на релігійні теми. Тому, шукаючи відповідь на своє запитання, краще звертатися до місцевих богословів (за наявності), аніж писати до теологів, що мешкають у далекій країні з іншим суспільно-політичним устроєм.

Лекцію читає шейх ЕдгарІмам дніпропетровської релігійної громади «Аль-Іман» Едґар Девлікамов розповів про важливість підтримання єдності між мусульманами. На його думку, завжди існували розбіжності у поглядах різних людей на певні питання.  Це відображено в богословсько-правових школах шаріату (існуючих і тих, що вмерли з останнім своїм послідовником). Попри все, засновники цих правових шкіл з величезною повагою ставилися один до одного, а також до інтелектуальної спадщини представників різних вчень, вважаючи плюралізм думок у суперечливих питаннях необхідним фактором розумової й емоційної зрілості громади.