Jump to navigation
Ви є тут
Головна > Новини > Чи почують голос мусульманської умми в новому парламенті?
Чи почують голос мусульманської умми в новому парламенті?
Сьогодні, коли наша країна відроджується, стає на ноги, впроваджуються принципи рівності між усіма релігійними об’єднаннями. Мусульмани України мають реальну можливість бути почутими. Важко пригадати, коли інтереси мусульманської умми України були представлені у вищому законодавчому органі країни. Може, настав час, щоб голос українських мусульман був почутий і влада зробила певні кроки на зустріч мусульманській громаді нашої держави?
З питанням, як мають діяти мусульмани під час виборів ми звернулися муфтія ДУМУ «Умма» Саіда Ісмагілова.
— Звичайно мусульмани мають йти на вибори і голосувати, бо ми є частиною цього суспільства і не маємо залишатися осторонь від подій в нашій державі. Мусульмани вже сторічча живуть на теріторії України і не є тут чужими. Вони представляють одну з релігійних меншин країни, а переважна більшість мусульман, крім того, є представниками національних меншин. Ніколи за 23 роки незалежності у парламенті не було жодного представника від мусульманської умми, якій би відстоював інтереси усіх українських мусульман. У мусульман України є невирішені нагальні питання: взяти хоча б заборону мусульманкам робити фото для цивільного паспорту в головному уборі – хіджабі − який вони вдягають щоденно. Ця внутрішня постанова одного з міністерств дискримінує мусульманських жінок. І проблема досі не вирішена. Її треба вирішувати у правовому полі. Тим більше, що в законі про свободу совісті та релігійні організації сказано, що держава поважає і бере до уваги традиції релігійних конфесій.
Я вважаю, що в справедливому демократичному суспільстві в парламенті повинні бути представлені представники всіх релігійних і національних меншин країни. Тому я вітав би присутність у Раді представників православ’я, греко-католиків, католиків, протестантів, іудеїв і звичайно мусульман. Я думаю, вони б швидко знайшли спільну мову і взаєморозуміння. У нас дуже близькі морально-етичні принципи, нас всіх турбують однакові проблеми бездуховності, секуляризації, втрати моральних орієнтирів у суспільстві.
— Ви думаєте, що представники різних релігій здатні легко знайти спільну мову?
— За останній, дуже складний для нашої країни час, я познайомився і тісно співпрацював зі служителями різних церков і релігійних організацій. Перед обличчям бід і труднощів ми не сперечалися, хто з нас більш правий у питаннях віри, ми взагалі про це не говорили. Під дулами автоматів кожен твердо зберігав свою віру і свої обряди, але при цьому ми трималися один за одного, спільно намагалися допомогти тим із нас, хто потрапив в біду, а також допомогти всім людям, нужденним у допомозі. Незважаючи на трагічність подій, ми зробили велике відкриття. Виявляється, ми можемо не просто терпимо ставитися до віруючого іншої конфесії, ми можемо боротися один за одного, ризикуючи своєю безпекою допомагати один одному. І питання віри нас не роз’єднувало, а навпаки − зближувало, бо ми всі носії чесності, справедливості, божественних моральних цінностей. Кожен з нас ненавидить зрадництво, насильство, несправедливість. Кожен з нас прагне миру і благополуччя.
Сьогодні, коли наша країна відроджується, стає на ноги, впроваджуються принципи рівності між усіма релігійними об’єднаннями. Мусульмани України мають реальну можливість бути почутими. Важко пригадати, коли інтереси мусульманської умми України були представлені у вищому законодавчому органі країни. Може, настав час, щоб голос українських мусульман був почутий і влада зробила певні кроки на зустріч мусульманській громаді нашої держави?
З питанням, як мають діяти мусульмани під час виборів ми звернулися муфтія ДУМУ «Умма» Саіда Ісмагілова.
— Звичайно мусульмани мають йти на вибори і голосувати, бо ми є частиною цього суспільства і не маємо залишатися осторонь від подій в нашій державі. Мусульмани вже сторічча живуть на теріторії України і не є тут чужими. Вони представляють одну з релігійних меншин країни, а переважна більшість мусульман, крім того, є представниками національних меншин. Ніколи за 23 роки незалежності у парламенті не було жодного представника від мусульманської умми, якій би відстоював інтереси усіх українських мусульман. У мусульман України є невирішені нагальні питання: взяти хоча б заборону мусульманкам робити фото для цивільного паспорту в головному уборі – хіджабі − який вони вдягають щоденно. Ця внутрішня постанова одного з міністерств дискримінує мусульманських жінок. І проблема досі не вирішена. Її треба вирішувати у правовому полі. Тим більше, що в законі про свободу совісті та релігійні організації сказано, що держава поважає і бере до уваги традиції релігійних конфесій.
Я вважаю, що в справедливому демократичному суспільстві в парламенті повинні бути представлені представники всіх релігійних і національних меншин країни. Тому я вітав би присутність у Раді представників православ’я, греко-католиків, католиків, протестантів, іудеїв і звичайно мусульман. Я думаю, вони б швидко знайшли спільну мову і взаєморозуміння. У нас дуже близькі морально-етичні принципи, нас всіх турбують однакові проблеми бездуховності, секуляризації, втрати моральних орієнтирів у суспільстві.
— Ви думаєте, що представники різних релігій здатні легко знайти спільну мову?
— За останній, дуже складний для нашої країни час, я познайомився і тісно співпрацював зі служителями різних церков і релігійних організацій. Перед обличчям бід і труднощів ми не сперечалися, хто з нас більш правий у питаннях віри, ми взагалі про це не говорили. Під дулами автоматів кожен твердо зберігав свою віру і свої обряди, але при цьому ми трималися один за одного, спільно намагалися допомогти тим із нас, хто потрапив в біду, а також допомогти всім людям, нужденним у допомозі. Незважаючи на трагічність подій, ми зробили велике відкриття. Виявляється, ми можемо не просто терпимо ставитися до віруючого іншої конфесії, ми можемо боротися один за одного, ризикуючи своєю безпекою допомагати один одному. І питання віри нас не роз’єднувало, а навпаки − зближувало, бо ми всі носії чесності, справедливості, божественних моральних цінностей. Кожен з нас ненавидить зрадництво, насильство, несправедливість. Кожен з нас прагне миру і благополуччя.
