«Найкращий захист національних інтересів України — почати грати на російському полі», — Саід Ісмагілов
15 квітня в Дипломатичній академії України відбулася експертна дискусія «Народи Російської Федерації: між асиміляцією та самовизначенням», організована Центром дослідження безпекового середовища «Прометей» за сприяння Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка при МЗС України. Від Духовного управління мусульман України «Умма» в обговоренні взяв участь муфтій Саід Ісмагілов.
Темами дискусії були поміж іншого «Російський етнофедералізм: фікція чи перехідна форма?», «Ісламізація» Росії — шанс для народів чи нове дихання імперії?», «Переслідування національних активістів та русифікація народів РФ: як реагувати Україні?»
У рамках заходу діяла й виставка унікальних періодичних видань мовами народів Російської Федерації, зокрема нечисленних і зниклих, — зі збірки Музею-архіву преси та з приватних колекцій. Ці раритетні часописи кирилицею, латинкою та арабською графікою, серед них — видання, друковані на території сучасної Росії ще на початку XX ст. (найстарішому примірнику понад 100 років. — Ред.). Загалом на виставці були представлені видання 20 народів РФ.
Наводимо тези виступу муфтія Саіда Ісмагілова:
«Росія активно використовує різні спільноти в Україні для досягнення своїх достатньо агресивних імперських інтересів. Росія використовує й релігійні, і національні спільноти, а ми лише захищаємося. Найкращий захист національних інтересів України — починати грати на російському полі. Найбільш пригнобленими в Росії є корінні народи, етнічні меншини, передусім мусульманські народи, що чинять найактивніший опір російській політиці асиміляції „нацменшин“, відриву їх від рідної мови, історії, ідентичності та державності.
Найбільшого тиску зазнають інгуші, чеченці, татари, башкири, народи Дагестану, а віднедавна й кримські татари в окупованому українському Криму.
Чи можлива ісламізація Росії? Так, можлива — в довгостроковій перспективі може статися так, що більшість населення відноситиме себе до послідовників Ісламу. А якщо говорити про ісламізацію Росії як про впровадження ісламських норм на державному рівні, як трансформацію в „Ісламську Російську Федерацію“ — ні, я не вважаю такий сценарій за реальний.
По-друге, варто розуміти, що ісламська спільнота Росії дуже різна, не всі є послідовниками навіть однієї конфесії. І я не про шиїтів, яких відносно небагато: суніти Росії також дуже різні. На Північному Кавказі, наприклад, найпоширеніші два напрямки: традиційні для регіону суфійські тарикати, групи та досить опозиційно налаштовані проти суфіїв салафітські групи. Стосунки між ними напружені.
Мусульмани Волго-Уральського регіону поміркованіші, але й серед них є різні групи.
Треба усвідомлювати й різницю між релігійними лідерами та пересічними вірянами».
