Більше спільного, ніж відмінного: результати спілкування студентів з муфтієм Саідом Ісмагіловим

12 березня муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов прочитав відкриту лекція про основи Ісламу в Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна». На захід запрошували всіх охочих, але через те, що він відбувався просто на території університету, ще й у робочий день, слухачами були переважно студенти закладу.

Спілкування тривало близько двох годин, і для декого стало досвідом, що перевернув геть усі попередні уявлення про Іслам і мусульман. Що казати про немусульман, коли студентка з однієї пострадянської країни, здебільшого мусульманської, зробила кілька відкриттів: деякі речі, що вона вважала за релігійні приписи, виявилися просто традицією — навіть не цілої країни, а одного з регіонів! Можна уявити подив християн, коли вони з’ясували: мусульмани не заперечують існування Ісуса Христа та його матері, Діви Марії, ба більше — вважають його за пророка та посланця Божого Ісу (мир йому), а Діві Марії присвячена ціла однойменна сура Корану. Не менший подив викликала в них інформація про те, що ісламське свято Курбан-Байрам (Ід аль-Адха) — це відтворення жертви біблійного пророка Авраама, що йому Бог послав жертовне ягня замість сина.

Але спершу шейх Саід розповів про себе та мусульман України, а також спростував стереотип про те, що Іслам в Україні — екзотична, «нетрадиційна» релігія. Цей стереотип створили та втілювали в життя ще в імперській Росії, а потім і в СРСР.

Муфтій підкреслив, що на території нинішньої України здавна жили мусульмани, що колись послідовники Ісламу становили більшість не тільки в Криму, а й на півдні України, а також віками компактно жили на Галичині та Волині. Спершу мусульман на цій землі послідовно витісняв російський царат, і вони через нестерпні умови мусили переселятися до інших, передусім мусульманських, країн, а «добила» їх радянська влада, підсумувавши свої зусилля тотальною депортацією кримців, турків-месхетинців, волинських татар і проголосивши потім, що «на території УРСР ісламу та мусульман нема». Для кількох поколінь радянських українців поняття Іслам і мусульмани були пов’язані здебільшого з народами Кавказу та Середньої Азії, а пізніше — з іноземними студентами з арабських чи африканських країн.

Сама лекція складалася з кількох частин: шейх Саід розпочав із загальних уявлень про Іслам, п’ятьох стовпів релігійної практики, основ віровизнання — аж тоді перейшов до ісламської етики та історії Ісламу на теренах України. Після кожного тематичного блоку він запрошував слухачів до обговорення, поки ті не забули, що хотіли спитати чи додати, — дискусія вийшла цікавою, сповненою взаємної поваги.