Караван «Мухаммад — милість для світів», започаткований 14 років тому мусульманами Донецька, сьогодні — всеукраїнський
23 грудня в залі Запорізького обласного центру молоді відбулася зустріч у рамках XII духовно-просвітницького каравану «Мухаммад — милість для світів». Муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов, що взяв участь у зібранні, привітав гостей і подякував за те, що вони, незалежно від віровизнання, вирішили провести цей вечір разом із громадою мусульман Запоріжжя.
Шейх Саід нагадав, що караван, започаткований 14 років тому мусульманами Донецька, давно вийшов за межі міста й навіть регіону, ставши всеукраїнським, і зазначив, що дуже тішиться з того, що мусульмани Запорізької області відроджують духовну традицію та релігійне життя:
— Щороку ми відвідуємо різні міста України з єдиною метою: читати аяти Священного Корану, згадувати життєві історії посланця Божого (мир йому і благословення) та закликати людей до миру, любові, взаємної поваги, братерства — до всіх найбільших чеснот Ісламу. <…> Всевишній каже: «Посланець Аллага — прекрасний приклад для вас, для тих, хто сподівається на Аллага, Останній день і часто згадує Аллага» (Коран, 33:21). Навіть наша шагада (символ віри) має дві частини: ми свідчимо, що нема нікого, гідного поклоніння, крім Аллага, та що Мухаммад — посланець Божий.
Муфтій зауважив, що обов’язок мусульман щодо Пророка (мир йому і благословення) складається з 3 частин: вірити в його пророчу місію та все, з чим він прийшов; любити пророка Мухаммада (мир йому і благословення), як і решту пророків і посланців Божих; наслідувати його приклад у своєму житті та плекати високі моральні якості, що він нам заповів.
Саід Ісмагілов також привітав священика Вірменської апостольської церкви, отця Юсика (Нуріджаняна), що долучився до зібрання (саме йому дали слово одразу після лідера українських мусульман. — Ред.), процитувавши коранічний аят: «Ти впевнишся, що найближчі в любові до тих, хто увірував, ті, хто каже: „ Воістину, ми — християни!“ Це так, адже серед них є священики й ченці й вони не величаються» (5:82).
