Віруюча людина не вдасться до терактів, тим більше у священний Рамадан

Духовне управління мусульман України «Умма» висловлює глибоке обурення скоєнням терористичного нападу на шиїтську мечеть у столиці Кувейту, де загинуло 25 осіб і ще 202 отримали поранення; а також на відпочиваючих одного з готелів міста Сус у Тунісі, де загинуло щонайменше 27 осіб. Відповідальність за обидва напади взяла на себе терористична організація, що називає себе «ІДІЛ». Ми висловлюємо наші щирі співчуття постраждалим у цих нападах, родинам загиблих і поранених, та усім людям, що уникли фізичних ушкоджень, але отримали глибокі психологічні травми від тих жахливих подій.

Немає жодного виправдання цим злочинам, як би терористи не намагалися прикритися своїми начебто релігійними поглядами. Ми не знаємо, якому «богові» поклоняються терористи, чинячи такі нелюдські вчинки. Віруюча людина більш за все боїться прогнівити Господа свого, а тому намагається не порушувати Його приписів та заборон. Тим більше, не чинити таких тяжких гріхів, як протиправне вбивство та сотворіння собі кумира.

Всевишній застерігає у Священному Корані: «Хто вб’є живу душу не за душу (не за вбивство) і не за злочин (маються на увазі тяжкі злочини, за які суд після об’єктивного і всестороннього розгляду справи за наявності беззаперечних доказів може призначити смертну кару), той (за ступенем скоєного гріха) уподібниться вбивці всього людства» (Коран, 5:32). Видання ж своїх власних домислів та рішень за Господнє веління взагалі є спробою прирівняти себе до Творця.

Тим більше людина, віруючи у Бога та Судний День, та керуючись пророчою місією та особистим прикладом Пророка Мухаммеда, мир йому та благословення, не стане заплямовувати кривавим злочином ані благословенну п’ятницю, ані Священний місяць Рамадан.

Ми засуджуємо напади на релігійні споруди та на мирних людей незалежно від конфесійної приналежності громад, а також закликаємо знайти усіх причетних до вчинення цих терористичних актів та суворо покарати їх згідно з божественними та людськими законами.

Посланець Аллага (мир йому і благословення) говорив і про терпіння, яке повинні проявити близькі покійного: «Якщо когось із рабів Аллага спіткає якесь нещастя і він скаже: „Воістину, ми належимо Аллагові і до Нього ми повертаємося, о Боже, винагороди мене в моєму нещасті і дай мені натомість щось краще“, то Аллаг обов’язково винагородить цю людину у її горі і дасть натомість щось найкраще»; а також: «Аллаг Всевишній говорить: «Якщо Я заберу у Мого вірянина близького друга, а він покірно перенесе втрату, то нагородою йому від Мене послужить тільки Рай».

Воістину, Всевишньому належить те, що Він забрав, і те, що Він дарував, і всьому Він визначив свій термін. Ми просимо у Нього прощення для покійних за їх гріхи і провини, вчинені як з миттєвої слабкості, так і внаслідок помилки; винагороди для покійних за вчинені добрі справи і гідне потомство; позбавлення їх від мук могили і Пекла й віднесення їх до числа обрадуваних Раєм у Судний День. Амінь!