Звернення з приводу теракту в Харкові
Шановні співвітчизники! Висловлюємо свої щирі співчуття усім, хто постраждав у вчорашньому теракті у Харкові, а також рідним та близьким загиблих! Молимо Всевишнього змилостивитися над людьми, що їх так нагло позбавили життя, та дати втіху їх родинам, друзям, близьким. Ми молимо Бога якнайскорше зіслати мир та спокій нашій багатостраждальній державі.
Ми впевнені, що ця новина відлунала болем у серці кожного українця. Навіть попри те, що серця наших громадян за останній рік — рік, протягом якого ми оплакували героїв Небесної сотні, анексацію Криму, жертв військових дій на Донбасі та теракту в Одеському будинку профспілок — зазнавали болю занадто часто. У таких ситуаціях найлячнішою є їх непередбачуваність: люди, йдучи на мирному марші скорботи у мирному місті, не очікують загинути від розриву модифікованої міни.
Проте терористи не досягли своєї мети, не змогли залякати українців: прості люди з-поміж учасників мирної ходи у Харкові не розбіглися хто куди, але почали надавати першу медичну допомогу пораненим до прибуття карет «швидких». Українці різного етнічного походження та конфесійних поглядів також поставили собі спільну мету — вижити, відстояти, захистити свою землю й усіх, хтоцю землю любить та вважає домівкою (інколи попри фактичне громадянство).
Зараз наша сила — у нашій єдності. У ці скрутні часи, коли неважко зневіритись, лише добра воля, активність та єдність величезної кількості людей довкола надихає не опускати руки, та кожному продовжувати вносити свій, хай навіть невеликий у масштабах держави, вклад у перемогу, у докорінні суспільні зміни, у становлення оновленої, вільної європейської держави. Хай нас усіх береже Господь Бог!
Ми впевнені, що ця новина відлунала болем у серці кожного українця. Навіть попри те, що серця наших громадян за останній рік — рік, протягом якого ми оплакували героїв Небесної сотні, анексацію Криму, жертв військових дій на Донбасі та теракту в Одеському будинку профспілок — зазнавали болю занадто часто. У таких ситуаціях найлячнішою є їх непередбачуваність: люди, йдучи на мирному марші скорботи у мирному місті, не очікують загинути від розриву модифікованої міни.
Проте терористи не досягли своєї мети, не змогли залякати українців: прості люди з-поміж учасників мирної ходи у Харкові не розбіглися хто куди, але почали надавати першу медичну допомогу пораненим до прибуття карет «швидких». Українці різного етнічного походження та конфесійних поглядів також поставили собі спільну мету — вижити, відстояти, захистити свою землю й усіх, хтоцю землю любить та вважає домівкою (інколи попри фактичне громадянство).
Зараз наша сила — у нашій єдності. У ці скрутні часи, коли неважко зневіритись, лише добра воля, активність та єдність величезної кількості людей довкола надихає не опускати руки, та кожному продовжувати вносити свій, хай навіть невеликий у масштабах держави, вклад у перемогу, у докорінні суспільні зміни, у становлення оновленої, вільної європейської держави. Хай нас усіх береже Господь Бог!
